Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №335 Харківської міської ради"

Моніторінг якості освіти за І півріччя 2021/2022 навчальний рік

Аналіз рівня засвоєння дітьми програмових вимог за перше півріччя 2021/2022 н. р:

Особистість дитини:

За результатами зроблено висновок: Аналіз рівня засвоєння програмових вимог з даного напряму показав, що у дітей сформовані важливі види рухових дій: ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння, рухи ніг, рук, тулуба, шикування. У дітей розвинуті рухові якості: швидкість, спритність, сила, гнучкість, сформований інтерес до активної рухової діяльності. : дошкільники активно оволодіють своїм тілом (координує рухи та дії), в них сформований образ власного тіла та ціннісного ставлення до нього, діти вміють свідомо контролювати вираз власного обличчя, у них на високому рівні розвинені „м’язові відчуття ”. Дошкільники мають високий рівень сформованості культурно-гігієнічних навичок, дотримуються без нагадування дорослого правил гігієни праці; володіють навичками самоконтролю, добре усвідомлюють потребу уникати шкідливих звичок з метою збереження власного життя та здоров’я, мають низький рівень опанування вмінням надавати першу допомогу собі та іншим у разі потреби, виконують ці дії лише за допомогою дорослого та самокоординації в процесі дотримання гігієни тіла та праці. Діти мають уявлення про засоби загартування, із задоволенням беруть участь у загальнозагартуальних процедурах та оздоровленні. Вихователям слід більше уваги навчанню дітей ловіння м’яча однією та обома руками, ходінню по зменшеній площині опори, переступанню через предмети. Вихователям старших груп необхідно продовжувати роботу з дітьми щодо закріплення збереження правильної постави в процесі різних видів діяльності. Дітям старшого дошкільного віку важко вдаються повзання на передпліччях та колінах, штовхаючи перед собою головою м’яч, зстрибувати на предмети. Найважчим для дошкільнят є стрибки зі скакалкою – діти молодшого та середнього дошкільного віку показали низький рівень під час виконання цієї вправи. У дітей старшого дошкільного віку найважчим є лазіння по канату довільним способом, поєднання бігу з подоланням перешкод. Особливо звернути увагу на дітей з низьким результатом.

Дитина в соціумі:

Аналіз рівня засвоєння програмових вимог з даного напряму показав, що дошкільники володіють елементарними знаннями про соціальні явища, події, узгоджують свої бажання і можливості з вимогами колективу, у разі потреби звертаються за допомогою до дітей та дорослих. Діти вміють передавати свої враження про соціальні події художнім образом. Узагальнені результати педагогічного обстеження дітей показали, що діти позитивно ставляться до себе та оточуючих, усвідомлюють свою значущість для рідних та близьких, здатні до елементарної рефлексії. Дошкільники на середньому рівні володіють вмінням керувати власною соціальною поведінкою; діти потребують часткової допомоги дорослого для конструктивного розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу; діти помиляються залежно від ситуації емоційно налаштовуючись на спілкування з іншими, але швидко виправляють помилки при незначній допомозі дорослого. Але є діти, яким складно адаптуватися до життя в колі однолітків, встановити дружні відносини з ними. Тому необхідно направити свої зусилля на те, щоб навчити дітей взаємодіяти з іншими дітьми , що забезпечить входження дошкільників в соціум дитячого колективу та оточуючих. В індивідуальній роботі з дітьми особливу увагу звернути на засвоєння знань дітьми (родина, родинно-побутова компетенція). Дошкільники володіють знаннями про довкілля-конкретне середовище, що оточує дитину безпосередньо, уявлення про домівку, предмети домашнього вжитку, тощо. Діти молодшого дошкільного віку недосконало володіють навичками безпечного поводження з побутовою технікою. Діти 5-го року життя усвідомлюють власне «Я», розуміють значення своє серед інших людей. Дошкільники 6- го року життя показали свою обізнаність щодо системи взаємовідносин між людьми, що склалися в родині, державі, між народами та умов життєдіяльності особистості в державі Україна. Аналіз знань дітей свідчить про те, що діти мають елементарні знання про планети Земля та Всесвіт. У дошкільників розвинена емоційно-ціннісне те відповідальне екологічне ставлення до природного довкілля. Також у дітей в наявності знання про живі організми та природне середовище. Але не всі діти вміють встановлювати причиннонаслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов , тваринного і рослинного світу, дотримуються правил природокористування. Аналіз знань дітей свідчить про те, що діти мають елементарні знання про планети Земля та Всесвіт. У дошкільників розвинена емоційно-ціннісне те відповідальне екологічне ставлення до природного довкілля. Також у дітей в наявності знання про живі організми та природне середовище. Але не всі діти вміють встановлювати причиннонаслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов , тваринного і рослинного світу, дотримуються правил природокористування. Одержані результати обстежень дітей свідчать, що діти проявляють елементарні форми естетичного ставлення до себе та людського довкілля.

Дитина в природному довкіллі:

Діти виявляють пізнавальний інтерес до природного довкілля: включаються в спостереження, експериментування, догляді рослинами i тваринами; - знають властивості піску, води, снігу. - розуміють відмінність живого від рукотворного . - виявляють розуміння того, що у рослин i тварин є потреби в воді чистій воді , прагнуть забезпечити щ умови разом з дорослим; - орієнтуються в найближчому природному довкіллі: помічають і називають рослини i тварин, називають характерні зовнішні ознаки рослин i рухи тварин; - розрізняють погоду в piзні сезони; - емоційно реагують на красу, здоровий стан рослин. В основному низький рівень знань мають діти раннього віку . Необхідно сприяти розвитку у дітей знань про явища природи, життєдіяльність людини в природному довкіллі, розширювати знання про рослини та тварини.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі:

Аналіз свідчить про те, що діти вміють використовувати початкові логічні прийоми, пов’язані з формуванням понять при розв’язанні запропонованих вихователем завдань, але при цьому потребують часткової допомоги дорослого (підказ, натяк); в основному вміють будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо, то», «ні», але іноді припускаються помилок. Правильно здійснюють серіацію та класифікацію; мають навички вимірювання кількості, довжини, ширини, висоти, хоча припускаються помилок при користування умовною міркою при визначенні об’єму, маси, часу; вміють здійснювати найпростіші усні обчислення, розв’язувати найпростіші арифметичні задачі, тоді як логічні задачі різного ступеня складності викликають у них ускладнення. Узагальнені результати педагогічного обстеження дітей на рівень засвоєння знань, умінь, навичок з сенсорно-пізнавального розвитку показали, що у дітей: - сформовані певні знання про числа і цифри; - розрізняння і називання геометричних фігур; - вміння розрізняти предмети за величиною і формою. Але дітям важко дається: - орієнтування у просторі, встановлення послідовності дій; - орієнтування у часі, використання знань про дні тижня у повсякденному житті. Діти виявляють посередню чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами, не характеризуються відкритістю новим ідеям, вони потребують підтримання інтересу до невідомого з боку дорослого; мають розвинені навички внесення чогось нового, видають оригінальні ідеї, навчені розв’язувати нові завдання, досягати незвичних результатів; мають середній рівень сформованості уміння переходити від одного способу розв’язання до іншого; переключатись; виявляють середній рівень вміння переконструйовувати елементи в нових комбінаціях; характеризуються прагненням отримувати нову інформацію, встановлювати закономірності та залежності. Надавати перевагу індивідуальним формам роботи з дітьми, які мають низький рівень засвоєння вимог програми, розвитку психічних процесів та не систематично відвідують ЗДО.

Мовлення дитини:

Аналіз рівня засвоєння програмових вимог з даного розділу показав, що у дітей: - сформований активний словник, але не всі діти можуть вести діалог на запропоновані теми, використовувати різні форми діалогу; - вміють доречно відповідати на різні види запитань; - беруть участь у діалогах та монологах; - використовують різноманітні способи спілкування-словесні, мімічні, пантомімічні, залежно від ситуації. Вихователі груп раннього віку активно спілкуються з дітьми, сприяють збагаченню, розширенню та активізації словника в ході спостережень, екскурсій-оглядів, прогулянок та різних видів занять , ігор. Виходячи з аналізу засвоєння дітьми знань , умінь та навичок можна зробити висновок, що діти розуміють мову дорослих, про події та явища. Охоче вступають в розмову з дорослими та однолітками. В активному словнику дітей 1200-1500 слів. Не всі діти вміють відтворювати зміст оповідань. Загальний обсяг висловлювання становить 3-5 речень. Але слід звернути увагу на те, що не всі діти вміють вживати у мовленні різні частини мови, узагальнюючі поняття. Необхідно продовжувати роботу над розвитком зв’язного монологічного мовлення. Розвивати вміння ділитися власними враженнями, досвідом, запам’ятовувати та переказувати казки, складати описові розповіді. Діти 5-го року життя володіють силою голосу, але не всі діти говорять чітко, правильно. З легкість називають предмети та явища навколишнього світу, ознаки, дії, групують предмети за їх характерними ознаками. Слід звернути увагу на розвиток зв’язного мовлення у дошкільників ( складання невеличкі описових розповідей з власного досвіду, тощо). Діти 6-го року життя майже всі володіють правильною звуковимовою, спілкуються з однолітками та дорослими , дотримуючись граматичних норм рідної мови, складають різні види розповідей. Труднощі у дітей виникають при утворенні нових слів за допомогою суфіксів та злиття двох основ.

Гра дитини:

Вихователями були створені всі умови для розкриття компетентності дошкільників в ігровій діяльності , до розгорнутих форм ігор різних видів у межах вікових можливостей дітей. Забезпечувалися можливості для задоволення в грі соціальних , пізнавальних та естетичних потреб, що сприяло творчому використанню різноманітних уявлень про навколишній світ. Діти беруть участь у іграх різних видів, створюють задум майбутньої гри, втілюють його у життя. Але не всі діти володіють узагальненими способами побудови ігрового образу. Діти 6-го року життя вміють відтворювати у творчих іграх реальні та казкові ситуації, спираючись на знання та уявлення про навколишнє, родину, працю людей. У дітей виникають труднощі при розподілі ролей, не всі діти вміють уникнути конфлікту.

Дитина у світі мистецтва:

Вихователі максимально використовували художню літературу в різних формах роботи протягом дня (на заняттях з інших розділів Програми, під час різноманітних режимних процесів, супровід віршами побутових процесів-миття рук, одягання, підготовки до сну. В усіх групах обладнані «Куточки книги». Діти вміють уважно слухати зміст художніх творів, відповідають на запитання за змістом. Діти молодших груп мають інтерес до книги. але навички бережного ставлення до книги сформовані недостатньо. Діти 5-го року життя вміють адекватно оцінювати поведінку персонажів твору. , виразно читають та декламують вірші. Діти 6-го року життя визначають жанр художнього твору, знають автора, назву твору, мають навички праці, технологічні та художньо-продуктивні. Знають напам’ять забавлянки, щедрівки, веснянки. Але дітям важко орієнтуватися у в композиційній структурі твору.. Вихователі залучають дошкільників до різних видів діяльності за змістом художньої літератури: ігрової. продуктивної (виготовлення книжок –саморобок), образотворчо-мовленнєвої (ілюстрування художніх творів). Діти її групи приймають активну участь у іграх – драматизація, театралізованих іграх, в показі різних видів театру. Діти старших груп здатні орієнтуватися у розмаїтті властивостей предметів , розуміють різні способи створення художніх образів. Діти володіють основами музикування, наспівування, вдаються до різних способів та прийомів відображення дійсності. У дітей сформоване емоційне-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності , мають позитивну мотивацію досягнень. Орієнтуються у розмаїтті властивостей предметів. Діти з захопленням займаються різними видами художньої діяльності, розповідають про те , що саме створили. У малюванні. ліпленні, аплікації володіють уміннями та навичками необхідними для створення власних задумів. У дітей виникають труднощі при сприйманні запропонованого художнього матеріалу. а саме графіка, скульптура. Вихователям необхідно розширювати досвід дітей щодо використання художнього матеріалу в різних видах власної образотворчої діяльності. Діти вміють замінювати іграшки предметами-замінниками; використовують іграшку як партнера по грі, виконують низку послідовних дій (дитина насипає їсти, годує ляльку, в спати тощо); виявляти найпростіші форми рольової поведінки; в вати дії, відповідно до певної ролі; будувати сюжетно об'єднані споруди.

3-й рік життя

4-й рік життя

5-й рік життя

6-й рік життя